Спадкування чи спадковий договір?!
Цивільний кодекс України (ЦК України) в книзі VI “спадкове право” містить такий специфічний вид договору як “спадковий договір”. Дане положення є новелою в українській цивілістиці.
Для більш повного розуміння даного виду договору необхідно визначити його правову природу. Відповідно до статті 1302 ЦК України, за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.
Його специфічними рисами є:
1. Істотною умовою спадкового договору є його предмет, яким виступає майно відчужувача.
На відміну від спадкуванням, поняття якого наводиться у статті 1216 ЦК України, яким є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до набувач переходить лише конкретно визначене майно (матеріальні блага), що прописується у спадковому договорі, а не права та обов’язки померлої особи.
2. Моментом набуття права власності за спадковим договором є смерть відчужувача. У разі настання смерті або оголошення особи померлою, на підставі рішення суду, набувач має право одразу ж звернутися до нотаріуса із переоформленням права власності на своє ім’я. Необхідно відмітити, що до даних правовідносин не застсовується термін для прийняття спадщини у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, визначений у статті 1270 ЦК України.
3. Сторони спадкового договору мають відповідні права й обов’язки.
Виходячи з правового аналізу Глави 90 ЦК України, вбачається, що Набувач зобовязується у спадковому договорі вчинити певну дію майнового або немайнового характеру в інтересах Відчужувача, взамін чого до нього переходить право власності на майно.
4. Спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі. Спадковим реєстром є електронна база даних, яка містить відомості, зокрема, про посвідчені спадкові договори. У разі недодержання сторонами зазначених вимог спадковий договір визнається нікчемним. Зазначені умови мають істотне юридичне значення і застосовуються незалежно від того, чи є предметом спадкового договору нерухоме або рухоме майно
На підставі вищезазначеного можна зробити наступний висновок. Інститут спадкового договору має більш тісний зв’язок з підгалуззю зобов’язального, а не спадкового права, оскільки виступає різновидом договорів про передачу майна у власність. Схожість спадкового договору із спадкуванням виявляється в спільності основної юридичної підстави виникнення права на спадкування у спадкоємців і права власності у набувача, якою є смерть фізичної особи – відчужувача.